Біопсія - це забір матеріалу (окремих клітин, шматочка тканини або органу) для мікроскопічного дослідження в діагностичних цілях. В онкології біопсія необхідна для підтвердження діагнозу і вибору програми лікування.

Варіантів біопсії безліч. Вони можуть відрізняться як за способом забору матеріалу, так і за видом контролю проведення дослідження (в нашій роботі ми вже давно не використовуємо класичну біопсію "в сліпу", коли процес забору матеріалу контролюється тільки на дотик). У нашому відділенні під контролем ендоскопії, ультразвукового дослідження та комп'ютерної томографії найчастіше виконуються такі види біопсії:

1. Щипкова біопсія - за допомогою біопсійних щипців
2.  Трепан-біопсія (core-біопсія, кор-біопсія, ріжуча біопсія) - взяття на дослідження стовпчика тканини за допомогою спеціальної голки. Дозволяє оцінити стан тканини в цілому.
3. Петльова біопсія - забір матеріалу петлею за допомогою коагулятора в режимі різання тканин або радіочастотного хірургічного апарату.
4. Тонкоголкова аспіраційна біопсія - забір матеріалу (зазвичай окремих клітин) для дослідження за допомогою спеціальної тонкої голки та шприца.

У медицині немає жодного абсолютно точного діагностичного методу. Найбільш інформативним є гістологічне дослідження, під час якого під мікроскопом розглядається шматочок тканини, отриманий під час біопсії. Тому ця маніпуляція хоч і інвазивна (тобто пов'язана з порушенням цілісності шкіри, слизових оболонок, тканин тощо), але вкрай необхідна за підозри на злоякісну пухлину. У результаті біопсії отримують матеріал (тканину, клітини), який не тільки "показує", чи є у людини злоякісна пухлина. Також визначають характер, тип пухлини. На підставі цього обирають програму лікування пацієнта: чи потрібна операція або променева терапія. А якщо показана хіміотерапія, то якими препаратами і в якій комбінації. Таким чином, біопсія необхідна за будь-якої підозри на злоякісну пухлину.

На жаль, біопсію в деяких випадках виконати не вдається. Коли ризик проведення процедури перевищує позитивні ефекти, від цієї маніпуляції відмовляються. Загалом протипоказань до проведення біопсії небагато. Це розташування пухлини у важкодоступних місцях із високою ймовірністю пошкодження великих судин і порожнистих органів (наприклад, кишківника), виражене порушення згортання крові, важкий загальний або психічний стан пацієнта, відсутність візуалізації пухлини за допомогою УЗД, КТ або ендоскопії (рідко буває й таке).  

Рішення про необхідність маніпуляції приймає лікар або консиліум (збори лікарів для визначення тактики лікування). Інтервенційний радіолог може рекомендувати проведення того чи іншого виду біопсії, а пацієнт може дати свою згоду на процедуру або відмовитися від неї. У будь-якому разі остаточне рішення про необхідність проведення дослідження ухвалює лікар.

Тривалість біопсії в кожному конкретному випадку індивідуальна. На практиці маніпуляція займає від 5 хвилин (тонкоголкова біопсія поверхневих органів) до години (при розташуванні у важкодоступних місцях, під контролем комп'ютерної томографії).

Біопсія виконується під місцевою анестезією. Під час ендоскопічних досліджень для комфорту пацієнта може знадобитися наркоз, який є невід'ємною частиною гастродуоденоскопії та колоноскопії. Під час процедури пацієнти можуть відчувати лише легкий дискомфорт. У більшості випадків після маніпуляції знеболювання не потрібне. Оскільки процедура повністю безболісна, найскладнішим для пацієнтів є лежати нерухомо. Але ми і з цим справляємося :)

Біопсія є інвазивною процедурою і теоретично може призводити до тяжких і навіть загрозливих для життя ускладнень. На практиці при дотриманні всіх запобіжних заходів маніпуляція є нешкідливою і безпечною. Щоб мінімізувати ризик, пацієнти проходять необхідну підготовку, а дослідження проводять з обов'язковим візуальним контролем, який здійснюється за допомогою комп'ютерної томографії або ультразвукового дослідження.

Незважаючи на безпеку процедури, у низці випадків можуть траплятися ускладнення, найчастішими з яких є кровотеча, травма порожнистого органа, інфікування і нагноєння, а також пневмоторакс. Своєчасне виявлення ускладнень дає змогу вчасно виконати лікувальні заходи щодо їх усунення. Тому так важливо, щоб після біопсії пацієнти перебували під медичним наглядом.

Біопсія поверхневих органів є досить простою і безпечною процедурою, яка не потребує додаткової підготовки. Під час біопсії глибоко розташованих утворень у ділянці грудної та черевної порожнин ми рекомендуємо пацієнтам утриматися в день дослідження від вживання їжі та рідин. Напередодні призначаються аналізи крові (визначення групи крові та резус-фактора, клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, коагулограма, аналіз крові на інфекційні захворювання - сифіліс, гепатити В і С) та сечі, робиться електрокадіограма, пацієнт оглядається терапевтом. За відсутності протипоказань призначається дата і час проведення процедури. Ми також рекомендуємо утриматися від приймання препаратів, що перешкоджають згортанню крові (антикоагулянтів, дезагрегантів - аспірин, аспекард, каодіомагніл та ін.) протягом трьох днів до процедури. Дуже рідко може знадобитися очисна клізма.

Здебільшого біопсія переноситься легко, і пацієнти вже за кілька хвилин (а в разі біопсії внутрішніх органів - кілька годин) можуть покинути клініку. Протягом доби після процедури бажано не знімати пов'язку і не мочити місце пункції. Наступного дня після процедури можна спокійно повертатися до звичного життя і фізичних навантажень. У більшості випадків у ділянці проколу шкіри може залишитися невеликий синець, який самостійно минає протягом кількох днів. У разі розвитку деяких ускладнень (кровотеча, пнемоторакс) може знадобитися госпіталізація пацієнта для проведення лікувальних маніпуляцій.