Skip to main content
Рак жовчного міхура та жовчних протоків

хірургічне лікування без операції

Рак жовчного міхура та жовчних протоків

Печінка, жовчний міхур і жовчні протоки працюють разом, щоб виробляти, зберігати і виділяти жовч. Жовч - це рідина, яка допомагає перетравлювати жири, що містяться в їжі. Разом жовчний міхур і жовчні протоки відомі як жовчовивідні шляхи.

Гепатобіліарна система

"Гепато" означає печінка, а "біліарний" - жовчний міхур і жовчні протоки. Разом вони утворюють гепатобіліарну систему, яка виробляє жовч для перетравлення та всмоктування жирів.

Консультація лікаря

Печінка - це великий орган, розташований з правого боку тіла під грудною кліткою. Клітини печінки виробляють жовч. Вона тече в невеликі канали, які впадають у тонкі трубки, що називаються жовчними протоками. Ці протоки утворюють все більші і більші канали, зливаючісь у праву та ліву печінкові протоки. Ці протоки є внутрішньопечінковими. Вони зливаються між собою та утворюють загальну печінкову протоку. До неї приєднується жовчний міхур, в якому накопичується жовч. При вживанні їжі жовчний міхур скорочується і жовч по загальній жовчній протоці (холедоху) виділяється у тонкий кишечник, щоб допомагати організму перетравлювати та всмоктувати їжу. Загальна печінкова протока, протока жовчного міхура та холедох є позапечінковими жовчними протоками.

Рак жовчного міхура - це рідкісний вид раку, який може швидко рости і поширюватися. Не всі види раку жовчного міхура однакові. Аденокарцинома - це рак в клітинах, які виділяють рідину або інші речовини, тобто залозистий рак. Інші рідкісні типи раку можуть рости в стінці жовчного міхура.

Діагностика

Рак жовчного міхура зазвичай виявляють випадково. Наприклад, пухлина в жовчному міхурі може бути виявлена на УЗД, яке робиться з інших причин. Оскільки рак жовчного міхура не завжди має симптоми і швидко поширюється, його зазвичай виявляють на запущеній стадії.

Рак жовчного міхура можна виявити 3 способами:

  • Під час операції
  • Під час патогістологічного дослідження після видалення жовчного міхура з приводу того, що вважалося пов'язаним з жовчнокам'яною хворобою
  • Під час візуалізаційних тестів

Під час операції

Деякі види раку жовчного міхура виявляються під час операції на органах черевної порожнини з приводу іншого діагнозу. Це може бути лікування підозри на наявність каменів у жовчному міхурі (жовчнокам'яна хвороба) або запалення жовчного міхура (холецистит).

Під час патологоанатомічного огляду

Патологоанатом зазвичай перевіряє всі тканини, які були видалені під час операції. Патологоанатом - це фахівець з вивчення клітин під мікроскопом для виявлення захворювань. Часто рак жовчного міхура виявляють під час патологоанатомічного дослідження захворювання, яке спочатку вважалося нераковим.

На тестах візуалізації

Об'ємне утворення або пухлина можуть бути виявлені при візуалізаційних дослідженнях, проведених з інших причин. Рак підтверджується біопсією або під час операції.

Рак жовчних проток

Жовчні протоки переносять жовч з печінки в жовчний міхур і з жовчного міхура в тонкий кишечник. Холангіокарцинома, також відома як рак жовчних проток, є різновидом аденокарциноми.

Існує 2 типи холангіокарцином:

  • Внутрішньопечінковий рак жовчних проток - починається в жовчних протоках, розташованих всередині печінки.
  • Позапечінковий рак жовчних проток росте в жовчних протоках поза печінкою (загальна печінкова протока, протока жовчного міхура, холедох)

Існує 2 підтипи раку позапечінкових жовчних проток:

  • Рак загальної жовчної протоки (пухлини Клацкіна) – роста в загальній печінковій протоці.
  • Дистальний рак жовчної протоки виявляється в холедоху (загальній жовчній протоці).

На відміну від нормальних клітин, ракові клітини можуть поширюватися і утворювати пухлини в інших частинах тіла. Рак, який поширився за межі первинної пухлини, називається метастазом.

Рак, який проріс у сусідню область або поширився на сусідні лімфатичні вузли, називається місцевим метастазом або місцево поширеним захворюванням. Рак жовчного міхура найчастіше поширюється в сусідні лімфатичні вузли або органи, такі як підшлункова залоза, жовчні протоки або печінка.

Рак, який поширився на ділянку, віддалену від первинної пухлини, називається віддаленим метастазом. Віддалені метастази можуть бути в легенях, кістках або черевній порожнині.

Рак також може поширюватися через кров і лімфатичну систему. Лімфатична система складається з мережі судин, які переносять прозору рідину, що називається лімфою. Лімфа дає клітинам воду та поживні речовини, а також містить білі кров'яні тільця, які борються з мікробами.

Діагностіка

Аналізи крові перевіряють наявність ознак захворювання і те, наскільки добре працюють органи. Для цього потрібен зразок Вашої крові, який забирається за допомогою внутрішньовенної ін’єкції.

Загальний аналіз крові вимірює рівень еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів у Вашій крові. Ваш лікар захоче знати, чи достатньо у вас еритроцитів для перенесення кисню по всьому тілу, лейкоцитів для боротьби з інфекціями та тромбоцитів для запобіганню кровотечі.

Комплексна метаболічна панель (біохімічний аналіз крові) - це тест, який вимірює рівні різних речовин у вашій крові. КМП надає важливу інформацію про те, наскільки добре працюють нирки та печінка, серед іншого.

Азот сечовини крові (АСК) - це відпрацьований продукт, який фільтрується з крові нирками. Високий рівень сечовини крові може бути ознакою того, що нирки працюють погано.

Креатинін - це відпрацьований продукт, що утворюється в м'язах. Він фільтрується з крові нирками і показує, наскільки добре працюють нирки.

Функціональні печінкові проби оцінюють стан здоров'я Вашої печінки шляхом вимірювання хімічних речовин, які виробляються або переробляються печінкою. Занадто високі або низькі рівні сигналізують про те, що печінка непечінка працює погано або порушений відтік жовчні по жовнчих протках.

Одним з вимірюваних печінкових проб є білірубін, хімічна речовина, яка надає жовчі колір. У крові може бути занадто багато білірубіну, якщо пухлина блокує жовчну протоку і перешкоджає вільному надходженню жовчі з печінки в кишечник. Занадто велика кількість білірубіну викликає пожовтіння очей і шкіри, яке називається жовтяницею. Це може викликати свербіж шкіри, темне забарвлення сечі (колір «темного пива») та світле забарвлення калу.

Обстеження на гепатит

Гепатит - це тип захворювання печінки. Віруси гепатиту А, гепатиту В (HBV) і гепатиту С (HCV) є найбільш поширеними причинами вірусного гепатиту. Обстеження на гепатит - це аналіз крові, який перевіряє, чи є у вас зараження одним з цих вірусів гепатиту. Хронічний (довготривалий) гепатит В та наявний або перенесений гепатит С підвищують ризик розвитку раку печінки та раку жовчовивідних шляхів. Гепатит призводить до того, що печінка запалюється і не працює належним чином. Гепатит може спричинити рубцювання печінки (фіброз та цироз печінки), печінкову недостатність та рак.

Фіброз - це легке рубцювання тканини печінки (заміщення тканини печінки сполучною тканиною). Цироз - це коли це рубцювання стає сильним. Вам можуть призначити вимірювання ступеню фіброзу печінки шляхом еластографії

Візуалізаційні тести

Візуалізаційні тести роблять знімки внутрішніх органів вашого тіла. Вони допомогають виявити первинну пухлину і шукають метастази в інших частинах тіла. Візуалізаційні тести також показують, чи не зачіпає пухлина які-небудь вени, артерії або органи.

Радіолог (лікар, який вивчає знімки) напише звіт і передасть результати Вам. Ваш лікар обговорить з вами результати. Не соромтеся ставити стільки питань, скільки Вам потрібно.

Комп'ютерна томографія (КТ) використовує рентгенівські промені та комп'ютерні технології для отримання знімків внутрішньої частини тіла.

КТ грудної клітки, черевної порожнини та/або тазу є одним з видів обстеження для виявлення раку та його метастазів. У більшості випадків використовується контраст для покращення зображення органів і судин в організмі. КТ-дослідження починається без контрасту. Потім додається контраст і робиться кілька знімків, коли контраст рухається по артеріях і венах печінки. Це дозволяє лікарям побачити, де знаходиться пухлина в печінці і чи проростає вона в які-небудь вени, артерії або сусідні органи.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) використовує радіохвилі та потужні магніти для отримання знімків внутрішньої частини тіла. Рентгенівське випромінювання не використовується. Може використовуватися контраст.

Магнітно-резонансна холангіопанкреатографія (МРХПГ) - це різновид МРТ, яка дає дуже чітке зображення підшлункової залози та жовчних проток. Контраст не використовується, оскільки жовч та інші рідини виступають в якості власного контрасту. МРХПГ зазвичай проводиться разом з МРТ-скануванням.

Позитронно-емісійна комп’ютерна томографія (ПЕТ-КТ) – це вид дослідження, при якому використовується радіоактивний препарат. Це речовина, яку вводять у вену щоб побачити, де знаходяться ракові клітини в організмі. Ракові осередки виглядають як яскраві плями на ПЕТ-сканах. Однак, не всі пухлини з'являться на ПЕТ-скануванні.

Ультразвукове дослідження використовує високоенергетичні звукові хвилі для формування зображення внутрішньої частини тіла. До Вашого живота притискається датчик.

Ультразвук добре показує невеликі ділянки раку, які знаходяться біля поверхні тіла. Часто використовується для проведення біопсії.

Черезшкірна черезпечінкова холангіографія (ЧЧХГ) використовує контраст і рентген для отримання знімків жовчовивідних шляхів. Голка або невеликий катетер (тонка, гнучка трубка) вводиться через шкіру в жовчну протоку і вводиться контраст. Потім робляться рентгенівські знімки, які використовують невелику кількість радіації, щоб зробити знімки жовчних проток. При порушенні відтоку жовчі з печінки внаслідок стискання жовчних протоків пухлиною може бути введений постійний катетер для відведення рідини з жовчовивідних шляхів в приймач рідини поза організмом. Також може бути встановлений металевий стент для усунення непрохідності жовчної протоки.

Ендоскопія використовує тонкий інструмент у формі трубки, який називається ендоскопом, що вводиться в тіло через природні отвори для отримання зображення. На одному кінці ендоскопа є невелика лампочка і об'єктив камери, щоб бачити органи зсередини. Це допоможе лікарю провести біопсію, встановити стент. або виконати інші завдання.

Візуалізаційні тести за допомогою ендоскопів можуть включати в себе:

  • Ендоскопічне ультразвукове дослідження (ЕУЗД)
  • Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ)
  • Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС)

Біопсія - це процедура, під час якої забирається зразок пухлинної тканини. Лікар-патологоанатом дослідить цей зразок і встановить гістологічний тип пухлини.

Для діагностики раку жовчних протоків та жовчного міхура використовуються наступні види біопсії:

Тонкоголкова аспіраційна біопсія (ТАБ) – в пухлину під контролем УЗД вводиться тонку голку для видалення зразка тканини або рідини. Зразку достатньо тільки для проведення цитологічного дослідження (дозволяє виявити наявність або відсутність ракових пухлин)

Трепан-біопсія – з пухлини під контролем УЗД видаляються зразки тканини за допомогою спеціальної голки. Вона приблизно такого ж діаметру, як внутрішньовенний катетер. Трепан-біопсія є інформативнішою за ТАБ, бо зразку тканини достатньо для проведення цитологічного, гістологічного й імуногістохімічного дослідження (дозволяє встановити гістологічний тип раку).

Щипцева біопсія проводиться, коли рак росте в просвіт жовчної протоки без утворення пухлинної маси всередині печінки. Щипцева біопсія проводиться під час черезшкірної черезпечінкової холангіографії. Через шкіру в жовчні протоки заводяться щипці для біопсії, якими проводиться забір кількох шматочків пухлин.

Діагностична лапароскопія - це малоінвазивна хірургічна операція, яка використовує камеру через невеликий розріз в животі. Інструментом забираються зразки тканин.

Тонкоголкова аспіраційна Біопсія, трепан-біопсія та щипцева Біопсія проводяться під місцевою анестезією, є швидикими та безболісними процедурами та не потребують госпіталізації. Діагностична лапароскопія є більш травматичною, бо потребує розрізу шкіри та введення пацієнта у наркоз. У більшості випадків для встановлення діагнозу достатньо трепан-біопсії або щипцевої біопсії.

Тести на біомаркери пухлини

Раковий антиген 19-9 (СА-19-9), раково-оембріональний антиген (РЕА) і альфа-фетопротеїн (АФП) є прикладами пухлинних маркерів, які іноді виробляються пухлинами і можуть бути виявлені в крові. Ці онкомаркери можуть допомогти в діагностиці, моніторингу відповіді на лікування та спостереженні.

Лікування

ХІрургічне втручання

Видалення раку за допомогою хірургічного втручання може бути виконано різними способами та в різному обсязі в залежності від конкретних обставин, таких як розмір і розташування пухлини, а також наявність метастазів у навколишніх органах. Хірургічне втручання базується на найбезпечнішому і найкращому способі видалення раку.

Відкрита операція або лапаротомія видаляє тканини через один великий хірургічний розріз під ребрами. Великий розріз дозволяє лікарю безпосередньо бачити пухлину і отримати доступ до неї для її видалення. Відкрита операція може тривати кілька годин. Після операції Вам потрібно буде залишитися в лікарні для відновлення.

Термічна абляція

Радіочастотна абляція (РЧА) та мікрохвильова абляція (МХА) – це метод спрямованої деструкції пухлин. В пухлину печінки через прокол шкіри під контролем УЗД заводиться голчастий електрод або антена. Під впливом хвиль високої частоти або мікрохвиль пухлина нагрівається до високої температури та знищується. По ефективності РЧА та МХА дорівнюють хірургічному видаленню пухлини. Ці методи застосовуються як для лікування первинної пухлини, так і для боротьби з рецидивами та метастазами.

Хіміоемболізація

Трансартеріальна хіміоемболізація (Transarterial chemoembolization (TACE) або Drug-eluting bead transarterial chemoembolization, (DEB-TACE))  – це малоінвазивна процедура, яка полягає у вибірковому закритті просвіту артерій, що живлять пухлину печінки, суспензією мікросфер (емболів). Ці мікросфери містять на своїй поверхні протипухлинний препарат.

Для цього через прокол шкіри під контролем ультразвуку вводиться спеціальний катетер через артерію на передпліччі або стегні. Кінчик катетера заводиться в ті артерії печінки, які живлять пухлину. Після цього повільно вводяться емболи, що навантажені хіміопрепаратом.

Хіміоемболізація атакує ракові клітини двома шляхами:

  1. Забезпечується дуже висока концентрація хіміопрепарату безпосередньо в пухлини, не піддаючи токсичному впливу весь організм. При цьому хіміопрепарат виділяється з навантажених емболів поступово, що дозволяє досягти подовженої місцевої дії на ракові клітини;
  2. При закритті просвіту судин припиняється кровопостачання пухлини, тим самим позбавляючи злоякісні клітини кисню та поживних речовин, необхідних їхнього зростання.

Хіміомемболізація є методом вибору в лікуванні раку жовчних проток або жовчного міхура, коли хірургічне втручання або неможливо, або пов'язане з високим ризиком.

Перевагами РЧА, МХА та хіміоемболізації є малоінвазивність, безпечність, можливість проводити процедуру навіть пацієнтам з вираженою супутньою патологією. Ці методи можуть використовуватись як самостійно, так і в поєднанні з хірургічною операцією або системною терапією.

Системна терапія

Системна терапія впливає на весь організм. Це може бути хіміотерапія, таргетна терапія та імунотерапія. Системна терапія може застосовуватися окремо або разом з іншими видами терапії. Мету системної терапії слід обговорити перед початком лікування. Важливими є Ваші побажання щодо лікування.

Хіміотерапія вбиває швидкозростаючі клітини в усьому організмі, включаючи ракові та нормальні клітини. Всі види хіміотерапії впливають на гени, які вказують раковим клітинам, як і коли їм рости та ділитися.

Таргетна терапія фокусується на специфічних або унікальних особливостях ракових клітин. Таргетна терапія вивчає, як ракові клітини ростуть, діляться і рухаються в організмі. Ці препарати зупиняють дію молекул, які допомагають раковим клітинам рости та/або виживати. Інгібітор тирозинкінази – це препарат таргетної терапії, який блокує сигнали, що викликають ріст і поширення раку печінки.

Імунотерапія - це цілеспрямована терапія, яка підвищує активність Вашої імунної системи. Таким чином вона покращує здатність вашого організму знаходити і знищувати ракові клітини. Імунотерапія може проводитися окремо або разом з іншими видами лікування.

Променева терапія (ПТ) використовує високоенергетичне випромінювання рентгенівських променів, гамма-променів, протонів та інших джерел для знищення ракових клітин і зменшення пухлин. Вона проводиться протягом певного періоду від декількох днів до декількох тижнів. ПТ може проводитися самостійно, до або після операції, або в поєднанні з іншими видами терапії. Іноді променеву терапію проводять разом з системними методами лікування, такими як хіміотерапія. Променева терапія може використовуватися як підтримуюча терапія для полегшення болю або дискомфорту, викликаних раком. ПТ може бути методом лікування всіх пухлин, незалежно від їх локалізації.

Питання та відповіді

1. Які симптоми можуть свідчити про рак жовчного міхура або жовчних протоків?

Рак жовчного міхура та жовчних протоків часто на ранніх стадіях може бути безсимптомним. Проте можливі симптоми включають жовтяницю (пожовтіння шкіри та очей), біль у правій верхній частині живота, нудоту, блювоту, втрату апетиту, втрату ваги та свербіж шкіри. Якщо ви відчуваєте будь-які з цих симптомів, важливо негайно звернутися до лікаря для проведення обстеження.

2. Як діагностується рак жовчного міхура або жовчних протоків?

Діагностика раку жовчного міхура або жовчних протоків може включати кілька методів. Зазвичай починають з візуалізаційних досліджень, таких як ультразвук, комп'ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ). Також можуть використовуватися ендоскопічні методи, такі як ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) або магнітно-резонансна холангіопанкреатографія (МРХПГ). Біопсія є критично важливою для підтвердження діагнозу, де зразки тканин аналізуються під мікроскопом.

3. Які методи лікування існують для раку жовчного міхура або жовчних протоків?

Лікування раку жовчного міхура та жовчних протоків може включати хірургічне втручання для видалення пухлини, якщо це можливо. Інші методи включають радіотерапію, хіміотерапію, таргетну терапію та імунотерапію. Для знищення пухлинних клітин можуть застосовуватися методи, такі як радіочастотна абляція (РЧА) та мікрохвильова абляція (МХА). Також можлива трансартеріальна хіміоемболізація (TACE), яка полягає у вибірковому введенні хіміопрепаратів безпосередньо в артерії, що живлять пухлину.

4. Які прогнози та шанси на виживання при цих видах раку?

Прогнози залежать від стадії виявлення раку та його поширення. Рак жовчного міхура та жовчних протоків часто виявляється на пізніх стадіях, що погіршує прогноз. Проте раннє виявлення та комплексне лікування можуть покращити шанси на виживання. П’ятирічне виживання для ранніх стадій може бути значно вищим порівняно з запущеними стадіями. Важливо обговорювати індивідуальний прогноз із вашим лікарем.

5. Чи є якісь специфічні ризики або ускладнення під час лікування?

Як і при будь-якому лікуванні, існують певні ризики та ускладнення. Хірургічні втручання можуть мати ризики кровотечі, інфекції та ускладнень з боку наркозу. Радіотерапія може спричинити побічні ефекти, такі як втома, шкірні реакції та вплив на сусідні органи. Хіміотерапія може викликати нудоту, втрату волосся, зниження імунітету та інші побічні ефекти. Важливо детально обговорити можливі ризики та ускладнення з вашим лікарем перед початком лікування.

Потрібна наша консультація?

Ми завжди готові допомогти Вам