Види кіст внутрішніх органів:
Кісти печінки
- Прості кісти: зазвичай доброякісні та не вимагають лікування, якщо не викликають описаних вище симптомів.
- Полікістоз печінки: спадкове захворювання, яке призводить до утворення численних кіст у печінці.
- Ехінококові кісти: викликані паразитом ехінококом. Лікування – дренування кісти та призначення протигельмінтної терапії.
Кісти нирок
- Прості кісти: зазвичай безсимптомні і не потребують лікування, але при великих розмірах можуть тиснути на нирку та сусідні органи, викликати біль та/або гідронефроз (порушення відтоку сечі з нирки).
- Полікістоз нирок: генетичне захворювання, при якому в нирках утворюються чисельні кісти. Полікістоз може призводити до порушення функції нирок.
- Складні кісти: можуть вимагати додаткового обстеження через ризик злоякісної трансформації.
Кісти яєчників
- Фолікулярні кісти: часто зустрічаються і зазвичай зникають самі по собі.
- Кісти жовтого тіла можуть з'являтися після овуляції.
- Полікістоз яєчників: пов'язані з гормональними порушеннями.
Кісти підшлункової залози
- Псевдокісти: скупчення рідини, в якому міститься велика кількість ферментів підшлункової залози. Псеводкісти зазвичай виникають після панкреатиту.
- Цистаденоми: через високий ризик злоякісного переродження потребують ретельного дообстеження та лікування.
Кісти селезінки
Зустрічаються рідко. Бувають вроджені та набуті (наприклад, після травми).
Кісти легень
- Пневмоцеле: заповнені повітрям кісти, які можуть з'являтися після інфекцій або травм.
- Парасептальні кісти: можуть виникати через емфізему.
Симптоми
Більшість кіст внутрішніх органів не викликають симптомів і виявляються випадково під час обстежень. Однак великі кісти або ті, що розриваються, можуть викликати:
- Біль або дискомфорт у відповідному органі.
- Відчуття тиску або важкості.
- Порушення функції органу.
- Інфекцію або запалення.
Діагностика:
- УЗД (ультразвукове дослідження).
- КТ (комп'ютерна томографія).
- МРТ (магнітно-резонансна томографія).
- Аналіз крові для виявлення запального процесу.
- Біопсія для визначення доброякісності або злоякісності кісти.
Лікування
Вибір методу лікування залежить від розміру та розташування кісти та від того, чи підозрюється злоякісний характер кістозного утворення. Маленькі та безсимптомні кісти часто не потребують лікування. Медикаментозна терапія застосовується разом з дренуванням при інфікованих кістах. Для лікування великих кіст, які спричиняють неприємні симптоми, виконується склерозація. Хірургічне лікування зараз застосовується рідко – переважно для видалення злоякісних кіст.
Склерозація кіст внутрішніх органів
Це процедура, яка застосовується для лікування кіст шляхом введення спеціальних речовин (склерозантів) у порожнину кісти. Ці речовини викликають запалення та фіброзування (заростання) стінок кісти, що призводить до її зменшення або повного зникнення. Склерозація - це мінімально інвазивна альтернатива хірургічному видаленню кіст і може бути використана для лікування кіст різних органів, таких як печінка, нирки, яєчники, та інші.
Переваги склерозації:
- мінімальна операційна травма;
- безпечність та швидкість процедури;
- легко переноситься пацієнтом;
- період відновлення – 2-3 години;
- відсутність розрізів та рубців;
- висока ефективність;
- мінімальна кількість протипоказань.
Показання до склерозації кіст внутрішніх органів:
- Безсимптомні, але великі кісти: скупчення рідини, які не викликають симптомів, але мають великий розмір або потенційно можуть викликати ускладнення.
- Симптомні кісти, які спричиняють біль, дискомфорт, тиск на сусідні органи.
- Неможливість хірургічного втручання: у випадках, коли пацієнт не може перенести операцію через загальний стан здоров'я або інші медичні показання.
- Відмова пацієнта від «великої» операції.
Протипоказання до радіочастотної абляції:
- Підозра на злоякісний характер кісти.
- Інфекція в зоні процедури.
- Порушення згортаємості крові, які не коригуються медикоментозно.
На що очікувати під час склерозації кісти
Безпосередньо перед процедуроб з Вами ще раз поговорить лікуючий лікар, а також лікар-анестезіолог. Вам встановлять внутрішньовенний катетер.
Ви ляжете на стіл, і Вам виконають місцеву анестезію (укол в ділянці встановлення катетера, після якого Ви не будете відчувати болю). Після цього ми введемо катетер в порожнину кісти. Через катетер ми видалимо з кісти всю рідину, після чого заповнимо її порожнину контрасною речовиною. Це необхідно для того, щоб виключити сполучання порожнини кісти з порожнистими структурами, такими як сечоводи, жовчні протоки, протока підшлункової залози і т.д. Після цього ми введемо в порожнину кісти агресивну хімічну речовину, яка спричинить запалення її стінок та склерозацію.
Катетер буде залишатись впродовж 2-х годин. Протягом цього часу Вам буде необхідно змінювати положення тіла кожні 10 хвилин (лежати на спині, животі та на боках). Завдяки цьому хімічна речовина омиє всі стінки кістозної порожнини, до дасть максимальний ефект. Через 2 години ми видалимо рідину та катетер. На місце проколу буде накладена пов’язка. Через 30-60 хвилин Ви зможете відправитись додому та повернутись до звичайного способу життя.
Після процедури
Лікар повідомить Вам про результати склерозації та надасть рекомендації. Зазвичай ми рекомендуємо проходити регулярні УЗД та/або КТ-дослідження, щоб переконатись, що кіста не рецидивувала. В деяких випадках (зокрема при кістах великого розміру) рідина може знов зібратись в порожнині кісти через декілька днів після склерозації. В такому випадку необхідно провести пункцію та аспірацію (видалення) цієї рідини або провести ще один сеанс склерозування.
В деяких випадках ми призначаємо протизапальні препарати для зменшення неприємних симптомів.
Можливі ускладнення після склерозації кіст внутрішніх органів
Незважаючі на те, що склерозація – це малоінвазивна та безпечна процедура, у деяких випадках все ж таки можуть виникати ускладнення. Негайно зверніться до лікаря, якщо після процедури спостерігаються наступні симптоми:
- Сильний біль або збільшення болю може вказувати на кровотечу або інфекцію.
- Підвищена температура тіла може бути при інфекції порожнини кісти.
- Набряк, почервоніння або виділення в зоні пункції – це ознаки місцевої інфекції
- Симптоми загальної слабкості, запаморочення або втрата свідомості можуть розвиватись при більш серйозних ускладненнях, таких як кровотеча, і потребують негайної медичної допомоги.
Всі питання, що цікавлять Вас, що стосуються цього методу лікування, Ви можете поставити за телефонами та електронною поштою, вказаними в розділі "Контакти". Передзвоніть або напишіть нам, і ми відповімо на всі Ваші запитання.
З результатами лікування наших пацієнтів можна ознайомитися в розділі «Історії наших пацієнтів».
Телефонуйте нам і ми постараємося Вам допомогти!
