Лікування гідроперикарду
Ваше серце знаходиться у перикарді, який ще незивають серцевою сумкою. Це два листка, які оточують серце, тим самим відокремлюючи його від інших органів. Між листками перикарду в нормі знаходиться невелика кількість рідини.
Гідроперикард – це патологічне збільшення кількості цієї рідини. Внаслідок цього серце не може нормально скорочуватись. Велика кількість рідини (більше 150 мл), що швидко накопичилась у порожнині перикарду, призводить до тампонади серця. Це життєзагрозливий стан, при якому порушується наповнення серця кров’ю, знижується серцевий викид, що може призвезти до загибелі пацієнта.
Основні причини гідроперикарду та тампонади серця:
- перикардит;
- травми грудної клітки;
- інфаркт (у т.ч. і перенесений);
- серцева недостатність;
- ниркова недостатність;
- захворювання сполучної тканини (наприклад, ревматоїдний артрит);
- зниження рівню білків плазми крові;
- пухлини органів грудної клітки;
- метастатичне ураження перикарду;
- опромінення органів грудної клітки
Боротьба з гідроперикардом спрямована на лікування захворювання, яке спричинило цей стан. При невеликому обсязі випоту призначають діуретики (сечогінні засоби), які виводять зайву рідину з організму пацієнта. При великій кількості рідини або при стійкості до лікування діуретиками необхідно проведення перикардіоцентезу.
Перикардіоцентез – це процедура, під час якої зайва рідина з порожнини перикарду видаляється через тонкий катетер. В деяких випадках рідина накопичується настільки швидко, що стає необхідною постановка дренажного катетери.
Це гнучка трубка, яка має багато отворів, через які відбувається відтікання рідини. Один кінець такого катетеру вводиться в порожнину перикарду, а інший під’єднюється до приймача рідини.
На що очікувати під час перикардіоцентезу або постановки постійного дренажного катетеру
Безпосередньо перед процедурою з Вами ще раз поговорить лікуючий лікар, а також лікар-анестезіолог. Вам встановлять внутрішньовенний катетер.
Вам виконають місцеву анестезію (укол на передній грудній стінці, після якого Ви не будете відчувати болю). Після цього ми виконаємо прокол тонким катетером, через який видалимо зайву рідину. Або введемо у серцеву сумку спеціальний дренажний катетер.
На місце проколу або постановки дренажу буде накладена стерильна пов’язка.
Отримана рідина може бути направлена на цитологічне дослідження. Це допоможе встановити причину гідроперикарду.
Після завершення процедури Ви будете перебувати у палаті, де за Вашим здоров’ям спостерігатимуть медичні працівники. Вам буде потрібно залишатися в лікарні, впордовж декількох днів – поки ми не переконаємось, що Ви почуватиметеся добре.
Всі питання, що цікавлять Вас, що стосуються цього методу лікування, Ви можете поставити за телефонами та електронною поштою, вказаними в розділі "Контакти". Передзвоніть або напишіть нам, і ми відповімо на всі Ваші запитання.
З результатами лікування наших пацієнтів можна ознайомитися в розділі «Історії наших пацієнтів».
Телефонуйте нам і ми постараємося Вам допомогти!
Питання та відповіді
Симптоми гідроперикарду включають:
- Задишка, особливо при лежанні.
- Відчуття тяжкості або болю в грудях.
- Прискорене або нерегулярне серцебиття.
- Набряки нижніх кінцівок.
- Зниження апетиту і загальна слабкість.
Можливі ускладнення включають:
- Інфекція в місці проколу.
- Кровотеча або утворення гематоми.
- Пошкодження серця або навколишніх структур.
- Пневмоторакс (накопичення повітря в плевральній порожнині).
- Рецидив накопичення рідини.
Тривалість знаходження дренажного катетера залежить від стану пацієнта та рекомендацій лікаря. У деяких випадках катетер може залишатися на кілька днів до тижнів. Лікар буде регулярно перевіряти стан катетера і вирішувати, коли його потрібно видалити.
Процедура перикардіоцентезу проводиться під місцевою анестезією, що допомагає зменшити біль. Ви можете відчувати тиск або дискомфорт під час процедури, але не повинні відчувати сильного болю. Лікар-анестезіолог та лікар, який проводить процедуру, будуть стежити за вашим станом і забезпечать максимальний комфорт.
Догляд за місцем проколу включає:
- Регулярне миття рук перед обробкою місця проколу.
- Заміна пов'язок згідно з рекомендаціями лікаря.
- Очищення ділянки навколо проколу антисептичним розчином.
- Спостереження за ознаками інфекції, такими як почервоніння, набряк або біль навколо місця проколу.
- Уникання надмірних фізичних навантажень та дотримання вказівок лікаря щодо режиму активності.
Потрібна наша консультація?
Ми завжди готові допомогти Вам